На сервері й у браузері: nginx, PHP і рендер
Що ви дізнаєтесь
- Що роблять на сервері nginx і PHP — і чому браузер ніколи не бачить PHP-код
- Чим статична сторінка відрізняється від динамічної
- Як браузер перетворює відповідь на сторінку
- Як кроки з трьох лекцій модуля складаються в один шлях
У лекції «HTTP: запит і відповідь» ми бачили, що браузер надсилає і що отримує. Тепер зазирнемо з обох боків: хто на сервері готує відповідь і що робить браузер, коли її отримав.
На сервері: nginx і PHP
Запит дійшов до сервера. Далі його обробляють дві програми, які працюють разом.
nginx (читається «енджин-ікс») — веб-сервер. Уявіть адміністратора на рецепції: він приймає всі відвідувачів. Якщо просять статичний файл — картинку, CSS, JS — nginx просто бере його з диска і віддає, це дуже швидко. Якщо ж потрібна сторінка, яку треба згенерувати, nginx передає запит PHP.
PHP (через процес PHP-FPM) — виконує ваш скрипт: читає параметри запиту, за потреби звертається до бази даних, будує HTML і повертає його nginx, а той — браузеру.
flowchart LR
R[HTTP-запит] --> N[nginx]
N --> Q{Файл .php?}
Q -- ні: css, jpg, js --> F[Файл із диска]
Q -- так --> P[PHP-FPM виконує скрипт]
P <--> DB[(MySQL)]
P --> H[Згенерований HTML]
F --> A[HTTP-відповідь]
H --> A
Ось спрощена конфігурація nginx, яка описує саме цю логіку. Напам'ять її вчити не треба — у модулі 2 вона вже буде готова в Docker Compose, — але корисно впізнавати, що в ній написано:
server {
listen 80; # чекаємо запитів на порту 80
server_name localhost;
root /var/www/html; # де лежать файли сайту
location ~ \.php$ { # усе, що закінчується на .php,
fastcgi_pass php:9000; # передаємо PHP-FPM
include fastcgi_params;
fastcgi_param SCRIPT_FILENAME $document_root$fastcgi_script_name;
}
}
Що робить PHP-скрипт
Припустімо, на сервері лежить файл hello.php:
<?php
// Читаємо параметр ?name=... з URL; якщо його немає — "гість"
$name = $_GET['name'] ?? 'гість';
$hour = (int) date('H');
$greeting = $hour < 12 ? 'Доброго ранку' : 'Добрий день';
?>
<!DOCTYPE html>
<html lang="uk">
<head>
<meta charset="UTF-8">
<title>Привітання</title>
</head>
<body>
<h1><?= $greeting ?>, <?= htmlspecialchars($name) ?>!</h1>
<p>Сервер згенерував цю сторінку о <?= date('H:i:s') ?>.</p>
</body>
</html>
Користувач відкриває http://localhost:8080/hello.php?name=Олена о 14:05. PHP виконує код, і браузер отримує лише результат:
<!DOCTYPE html>
<html lang="uk">
<head>
<meta charset="UTF-8">
<title>Привітання</title>
</head>
<body>
<h1>Добрий день, Олена!</h1>
<p>Сервер згенерував цю сторінку о 14:05:37.</p>
</body>
</html>
Важливо
PHP виконується на сервері. Браузер ніколи не бачить PHP-код — тільки HTML, який цей код згенерував. Тому паролі до бази даних у PHP-файлі користувач не побачить, навіть якщо відкриє «Перегляд коду сторінки».
Звідси два види сторінок:
- Статична — HTML-файл, який лежить на диску і завжди однаковий (nginx віддає його сам).
- Динамічна — генерується під час кожного запиту і може бути різною для різних людей і в різний час (стрічка новин, кошик, особистий кабінет). Саме динамічні сторінки — робота бекенд-розробника.
Рендер: як браузер малює сторінку
Отримавши HTML, браузер виконує роботу, яку ми бачимо як «сторінка завантажилася»:
flowchart LR H[HTML-текст] --> D[DOM-дерево] C[CSS-файли] --> S[Правила стилів] D --> RT[Дерево відмальовування] S --> RT RT --> L[Розкладка: де і якого розміру кожен блок] L --> P[Малювання пікселів] J[JavaScript] -.може змінити.-> D
- Розбір HTML → DOM — дерево елементів сторінки.
- Натрапивши на
<link rel="stylesheet">,<img>чи<script>, браузер робить окремі HTTP-запити за кожним файлом. Тому одна сторінка — це часто десятки, а іноді й сотні запитів. - CSS визначає, як виглядає кожен елемент.
- Розкладка (layout) — обчислення розміру і позиції кожного блоку.
- Малювання (paint) — пікселі на екрані.
- JavaScript може змінювати сторінку вже після завантаження.
Примітка
Бекенд-розробник відповідає за кроки до відповіді включно, фронтенд-розробник — за те, що відбувається в браузері. Але хороший бекендер розуміє обидві половини: наприклад, знає, що 200 окремих запитів за картинками сповільнять сайт, навіть якщо PHP працює миттєво.
Увесь шлях разом
Зберемо всі кроки в одну діаграму — від натискання Enter до пікселів на екрані:
sequenceDiagram participant U as Користувач participant B as Браузер participant D as DNS participant N as nginx participant P as PHP participant M as MySQL U->>B: вводить URL, Enter B->>D: яка IP у shop.example.com? D-->>B: 93.184.216.34 B->>N: TCP + TLS, потім GET /catalog?page=2 N->>P: передає запит до index.php P->>M: SELECT ... товари M-->>P: рядки з таблиці P-->>N: згенерований HTML N-->>B: HTTP/1.1 200 OK + HTML B->>N: GET /style.css, GET /logo.png ... N-->>B: файли B-->>U: відмальована сторінка
А тепер пройдіть цей шлях крок за кроком:
Підсумок
- nginx приймає запити й віддає статичні файли, PHP генерує динамічні сторінки на сервері. Браузер бачить лише результат — HTML.
- Браузер будує DOM, догружає CSS, картинки, JS окремими запитами і малює сторінку.
- Увесь шлях: URL → DNS → TCP/TLS → HTTP-запит → nginx → PHP → HTTP-відповідь → рендер.
Що далі
Практика «Запит під мікроскопом (DevTools)» — побачимо всі ці кроки в браузері.
Наступний модуль — «Інструменти веб-розробника: Git, Docker Compose, IDE»: запустимо nginx і PHP на власному ноутбуці й побачимо весь цей ланцюжок у дії.