Перейти до змісту
Intita
Лекція · 35 хв

На сервері й у браузері: nginx, PHP і рендер

Що ви дізнаєтесь

  • Що роблять на сервері nginx і PHP — і чому браузер ніколи не бачить PHP-код
  • Чим статична сторінка відрізняється від динамічної
  • Як браузер перетворює відповідь на сторінку
  • Як кроки з трьох лекцій модуля складаються в один шлях

У лекції «HTTP: запит і відповідь» ми бачили, що браузер надсилає і що отримує. Тепер зазирнемо з обох боків: хто на сервері готує відповідь і що робить браузер, коли її отримав.

На сервері: nginx і PHP

Запит дійшов до сервера. Далі його обробляють дві програми, які працюють разом.

nginx (читається «енджин-ікс») — веб-сервер. Уявіть адміністратора на рецепції: він приймає всі відвідувачів. Якщо просять статичний файл — картинку, CSS, JS — nginx просто бере його з диска і віддає, це дуже швидко. Якщо ж потрібна сторінка, яку треба згенерувати, nginx передає запит PHP.

PHP (через процес PHP-FPM) — виконує ваш скрипт: читає параметри запиту, за потреби звертається до бази даних, будує HTML і повертає його nginx, а той — браузеру.

flowchart LR
  R[HTTP-запит] --> N[nginx]
  N --> Q{Файл .php?}
  Q -- ні: css, jpg, js --> F[Файл із диска]
  Q -- так --> P[PHP-FPM виконує скрипт]
  P <--> DB[(MySQL)]
  P --> H[Згенерований HTML]
  F --> A[HTTP-відповідь]
  H --> A

Ось спрощена конфігурація nginx, яка описує саме цю логіку. Напам'ять її вчити не треба — у модулі 2 вона вже буде готова в Docker Compose, — але корисно впізнавати, що в ній написано:

server {
    listen 80;                      # чекаємо запитів на порту 80
    server_name localhost;
    root /var/www/html;             # де лежать файли сайту

    location ~ \.php$ {             # усе, що закінчується на .php,
        fastcgi_pass php:9000;      # передаємо PHP-FPM
        include fastcgi_params;
        fastcgi_param SCRIPT_FILENAME $document_root$fastcgi_script_name;
    }
}

Що робить PHP-скрипт

Припустімо, на сервері лежить файл hello.php:

<?php
// Читаємо параметр ?name=... з URL; якщо його немає — "гість"
$name = $_GET['name'] ?? 'гість';
$hour = (int) date('H');
$greeting = $hour < 12 ? 'Доброго ранку' : 'Добрий день';
?>
<!DOCTYPE html>
<html lang="uk">
<head>
  <meta charset="UTF-8">
  <title>Привітання</title>
</head>
<body>
  <h1><?= $greeting ?>, <?= htmlspecialchars($name) ?>!</h1>
  <p>Сервер згенерував цю сторінку о <?= date('H:i:s') ?>.</p>
</body>
</html>

Користувач відкриває http://localhost:8080/hello.php?name=Олена о 14:05. PHP виконує код, і браузер отримує лише результат:

<!DOCTYPE html>
<html lang="uk">
<head>
  <meta charset="UTF-8">
  <title>Привітання</title>
</head>
<body>
  <h1>Добрий день, Олена!</h1>
  <p>Сервер згенерував цю сторінку о 14:05:37.</p>
</body>
</html>

Важливо

PHP виконується на сервері. Браузер ніколи не бачить PHP-код — тільки HTML, який цей код згенерував. Тому паролі до бази даних у PHP-файлі користувач не побачить, навіть якщо відкриє «Перегляд коду сторінки».

Звідси два види сторінок:

  • Статична — HTML-файл, який лежить на диску і завжди однаковий (nginx віддає його сам).
  • Динамічна — генерується під час кожного запиту і може бути різною для різних людей і в різний час (стрічка новин, кошик, особистий кабінет). Саме динамічні сторінки — робота бекенд-розробника.
Користувач відкриває http://localhost:8080/hello.php?name=Олена о 09:30. Що буде в заголовку <h1> сторінки, яку отримає браузер?

Рендер: як браузер малює сторінку

Отримавши HTML, браузер виконує роботу, яку ми бачимо як «сторінка завантажилася»:

flowchart LR
  H[HTML-текст] --> D[DOM-дерево]
  C[CSS-файли] --> S[Правила стилів]
  D --> RT[Дерево відмальовування]
  S --> RT
  RT --> L[Розкладка: де і якого розміру кожен блок]
  L --> P[Малювання пікселів]
  J[JavaScript] -.може змінити.-> D
  1. Розбір HTML → DOM — дерево елементів сторінки.
  2. Натрапивши на <link rel="stylesheet">, <img> чи <script>, браузер робить окремі HTTP-запити за кожним файлом. Тому одна сторінка — це часто десятки, а іноді й сотні запитів.
  3. CSS визначає, як виглядає кожен елемент.
  4. Розкладка (layout) — обчислення розміру і позиції кожного блоку.
  5. Малювання (paint) — пікселі на екрані.
  6. JavaScript може змінювати сторінку вже після завантаження.

Примітка

Бекенд-розробник відповідає за кроки до відповіді включно, фронтенд-розробник — за те, що відбувається в браузері. Але хороший бекендер розуміє обидві половини: наприклад, знає, що 200 окремих запитів за картинками сповільнять сайт, навіть якщо PHP працює миттєво.

Сторінка відкрилась, але без стилів. В інструментах розробника браузера (вкладка Network) видно: GET /catalog — 200, GET /css/style.css — 404. Де шукати помилку?

Увесь шлях разом

Зберемо всі кроки в одну діаграму — від натискання Enter до пікселів на екрані:

sequenceDiagram
  participant U as Користувач
  participant B as Браузер
  participant D as DNS
  participant N as nginx
  participant P as PHP
  participant M as MySQL
  U->>B: вводить URL, Enter
  B->>D: яка IP у shop.example.com?
  D-->>B: 93.184.216.34
  B->>N: TCP + TLS, потім GET /catalog?page=2
  N->>P: передає запит до index.php
  P->>M: SELECT ... товари
  M-->>P: рядки з таблиці
  P-->>N: згенерований HTML
  N-->>B: HTTP/1.1 200 OK + HTML
  B->>N: GET /style.css, GET /logo.png ...
  N-->>B: файли
  B-->>U: відмальована сторінка

А тепер пройдіть цей шлях крок за кроком:

Підсумок

  • nginx приймає запити й віддає статичні файли, PHP генерує динамічні сторінки на сервері. Браузер бачить лише результат — HTML.
  • Браузер будує DOM, догружає CSS, картинки, JS окремими запитами і малює сторінку.
  • Увесь шлях: URL → DNS → TCP/TLS → HTTP-запит → nginx → PHP → HTTP-відповідь → рендер.

Що далі

Практика «Запит під мікроскопом (DevTools)» — побачимо всі ці кроки в браузері.

Наступний модуль — «Інструменти веб-розробника: Git, Docker Compose, IDE»: запустимо nginx і PHP на власному ноутбуці й побачимо весь цей ланцюжок у дії.