Відповідайте по черзі й не підглядайте в лекції: так ви перевірите, що справді пам'ятаєте шлях запиту, а не вмієте його знайти. Питання перемішані й охоплюють увесь модуль — три лекції та обидві практики. Помилилися — прочитайте пояснення і поверніться до уроку, на який воно посилається. Результат ніде не зберігається, тож проходьте самоконтроль стільки разів, скільки потрібно.
PHP виконується на сервері: nginx передає файл .php до PHP-FPM, той обчислює 2 + 3 і вставляє в HTML результат. Браузер отримує лише готовий HTML, тож PHP-коду в коді сторінки немає. Текстом «2 + 3» вираз не лишиться, бо PHP його обчислив, а порожнього заголовка не буде: браузеру нічого виконувати не треба. Повторіть розділ «Що робить PHP-скрипт» у «На сервері й у браузері: nginx, PHP і рендер».
Якір #reviews браузер використовує сам, щоб прокрутити сторінку до потрібного місця, і на сервер не надсилає. Шлях /catalog разом із параметрами ?page=2 іде в стартовому рядку запиту (GET /catalog?page=2), а хост — у заголовку Host. Повторіть розділ «Адреса сайту: з чого складається URL» у «Як працює Інтернет. Адреса сайту і DNS».
Код статусу і тіло відповіді — різні речі: сервер повертає 404 Not Found і водночас надсилає HTML, щоб людині було зрозуміло, що сталося. 200 означав би, що сторінку знайдено. Браузер не знає наперед, які адреси існують, тож запит іде на сервер. 502 Bad Gateway означає, що вебсервер не достукався до програми за собою, а не що сторінки немає. Повторіть розділ «Групи кодів статусу» у «HTTP: запит і відповідь» і крок 6 у «Практика: запит під мікроскопом (DevTools)».
POST прибирає дані з адреси, але не шифрує їх: без TLS (https) тіло запиту може прочитати і сусід у Wi-Fi, і провайдер. Тому паролі передають лише методом POST і обов'язково через HTTPS. В адресному рядку опиняються параметри GET, а не тіло POST; тіло — якраз те, чим POST передає дані; а GET для паролів ще гірший, бо показує їх в адресі. Повторіть розділ «HTTP-запит: що саме надсилає браузер» у «HTTP: запит і відповідь» і розділ «З'єднання: TCP і TLS» у «Як працює Інтернет. Адреса сайту і DNS».
Браузер спершу отримує HTML, а натрапивши на <link rel="stylesheet">, <script> і кожен <img>, робить за ними окремі запити: 1 + 1 + 1 + 2 = 5. Сервер не вкладає файли в HTML, сторінка лише посилається на них. Запит за самим HTML (тип document) — перший у списку Network. Повторіть розділ «Рендер: як браузер малює сторінку» у «На сервері й у браузері: nginx, PHP і рендер».
Стартовий рядок і заголовки — службова частина відповіді для браузера: код статусу 200 означає, що все гаразд, а Content-Type: text/html — що в тілі HTML. Їх видно в DevTools → Network чи через curl -I, але не на сторінці, тож ні HTTP/1.1 200 OK, ні решти відповіді текстом там не буде. Показує браузер лише тіло, і саме як HTML: тег <h1> стає заголовком, а не текстом із кутовими дужками. Повторіть розділ «HTTP-відповідь і коди статусу» у «HTTP: запит і відповідь».
Ключ -d кладе дані в тіло запиту в тому самому форматі, що й HTML-форма, — application/x-www-form-urlencoded, тому httpbin показує їх у полі form. У args потрапляють параметри з адреси після ?, а тут адреса без них. application/json — формат для JSON, а -d надсилає пари ключ=значення. curl — такий самий HTTP-клієнт, як браузер. Повторіть розділ «HTTP-запит: що саме надсилає браузер» у «HTTP: запит і відповідь» і крок 10 у «Практика: HTTP з командного рядка».
Щоб отримати сторінку, браузер надсилає GET, а параметри йдуть у стартовому рядку разом зі шляхом після ?. Тіла в GET немає — у тілі дані надсилає POST, наприклад форма входу. Хост у стартовий рядок не пишуть: для нього є заголовок Host. Повторіть розділ «HTTP-запит: що саме надсилає браузер» у «HTTP: запит і відповідь».