Відповідайте по черзі, не підглядаючи в лекції й не запускаючи запитів: спершу передбачте, що поверне MySQL, що покаже консоль і що станеться з даними, і лише потім обирайте варіант. Питання перемішані й охоплюють обидві лекції модуля та дев'ятий крок гостьової книги, а два з них повертають до модулів 2 і 13. Помилилися — прочитайте пояснення і поверніться до уроку, на який воно посилається. Результат ніде не зберігається, тож проходьте самоконтроль стільки разів, скільки потрібно.
Спершу WHERE лишає рядки з оцінкою від 4 — Олену, Андрія й Тараса, і обидві функції рахують лише їх: COUNT(*) — три рядки, AVG(rating) — (4 + 5 + 5) / 3 = 4.6667. 4 і 4.2500 — це вся таблиця, ніби WHERE немає; 4.2500 поруч із 3 означало б, що середнє не зважає на WHERE, хоча обидві функції працюють з тими самими рядками; 2 і 5.0000 дала б умова rating > 4. Повторіть розділ «SELECT: знайти потрібне» у «SQL: SELECT, INSERT, UPDATE, DELETE».
Compose бере ${DB_PASSWORD} з файлу .env поруч із docker-compose.yml, а .env ще з модуля 2 записано в .gitignore, тож після git clone його немає. Змінні стають порожніми, і образ MySQL відмовляється створювати базу без пароля. У git лежить .env.example — зразок із назвами змінних: його копіюють у .env і задають свої паролі. Паролі просто в docker-compose.yml потрапили б у репозиторій. Порт лише відкриває MySQL вашому комп'ютеру, а schema.sql виконують, коли сервер уже працює. Повторіть розділ «Змінні UID і GID» у «Docker і Docker Compose» і крок 3 у «Гостьова книга, крок 9: таблиця записів у MySQL».
Без прапорця клієнт mysql у контейнері працює в latin1, і сервер перекладає відповідь у latin1. Кириличних літер у latin1 немає, тож кожна стає знаком ?. Дані в таблиці при цьому цілі: консоль із прапорцем покаже Олена. Олена з'являється в консолі з прапорцем, коли без прапорця дані записали, — як у колі 3 практики. Помилки сервер не дає: символ, якого немає в latin1, він просто замінює. Повторіть розділ «MySQL у Docker Compose» у «Бази даних і MySQL у Docker» і крок 8 у «Гостьова книга, крок 9: таблиця записів у MySQL».
schema.sql починається з DROP TABLE IF EXISTS entries: таблиця зникає разом з усіма дев'ятьма записами, а CREATE TABLE створює її знову, порожню. Сім записів повертає лише окремий запуск seed.sql. ERROR 1050 дав би CREATE TABLE без DROP TABLE перед ним, коли таблиця вже є. Тому schema.sql запускають, лише щоб почати з чистого аркуша. Повторіть розділ «Запити з файлу .sql» у «SQL: SELECT, INSERT, UPDATE, DELETE» і крок 4 у «Гостьова книга, крок 9: таблиця записів у MySQL».
Присвоєння в SET розділяють комою. З AND MySQL бачить одне присвоєння: rating отримує значення умови 5 AND message = 'Оновлено', а старий текст не дорівнює «Оновлено», тож умова хибна — 0. message при цьому не змінюється. Лапки навколо числа нічого б не змінили, один UPDATE змінює скільки завгодно стовпців через кому, а рядок знайдено правильний: Rows matched: 1. Повторіть розділ «UPDATE і DELETE — лише з WHERE» у «SQL: SELECT, INSERT, UPDATE, DELETE».
loadEntries() бере весь файл через file_get_contents() і перетворює його на масив усіх записів, а п'ять для сторінки відбирає pageEntries() з array_slice(). Частинами JSON не розбирають, LOCK_EX — прапорець запису, а не читання, а кількість сторінок навігація рахує з count() усіх записів. MySQL на LIMIT 5 OFFSET 0 сам знайде й поверне лише п'ять рядків — одна з причин, чому записи переїжджають у базу даних. Повторіть крок 3 у «Гостьова книга, крок 8: записи у файлі JSON» і розділ «Навіщо база даних» у «Бази даних і MySQL у Docker».
utf8 у MySQL — стара назва utf8mb3: до трьох байтів на символ. Кирилиці вистачає двох, а емодзі 😀 потрібні чотири, тож сервер відхиляє рядок. utf8mb4 вміщає будь-який символ — тому schema.sql книги задає саме її. VARCHAR(500) рахує символи, а не байти, і до межі тут далеко. Без --default-character-set=utf8mb4 помилки не було б, але в таблицю лягли б кракозябри: кожен байт став би окремим символом. Заборони на емодзі немає. Повторіть розділ «Таблиця: стовпці, типи, ключ» у «Бази даних і MySQL у Docker».
AUTO_INCREMENT не повторює номерів навіть після видалення: перший запуск додав і видалив запис 8, другий додав запис 9, а DELETE FROM entries WHERE id = 8 відповів Query OK, 0 rows affected. Тому queries.sql запускають на свіжій таблиці, а номер для видалення спершу перевіряють через SELECT. MySQL нічого не пропускає: кожен запит виконується заново. Duplicate entry дав би лише INSERT з явним id 8. Повторіть крок 6 у «Гостьова книга, крок 9: таблиця записів у MySQL» і розділ «UPDATE і DELETE — лише з WHERE» у «SQL: SELECT, INSERT, UPDATE, DELETE».
docker compose down видаляє контейнери й мережу, але не іменовані томи. Новий контейнер db підключає той самий db-data і бачить у /var/lib/mysql готову базу, тож змінні MYSQL_* удруге нічого не створюють і паролів не змінюють. Без тому дані жили б у самому контейнері й зникли б разом із ним — тоді таблиці справді не було б. Том разом із даними видаляє лише docker compose down -v. Повторіть розділ «MySQL у Docker Compose» у «Бази даних і MySQL у Docker».
MySQL читає дату в порядку рік-місяць-день: '2026-09-14 10:15:00' чи '2026-09-14 10:15' — так, як у data.php гостьової книги. 14.09.2026 він не розпізнає і в строгому режимі не вгадує, а відмовляє. Секунди необов'язкові: '2026-09-14 10:15' теж приймається. Дата без лапок — синтаксична помилка, а DEFAULT лише підставляє значення, коли його не передали. Повторіть крок 5 у «Гостьова книга, крок 9: таблиця записів у MySQL» і розділ «Таблиця: стовпці, типи, ключ» у «Бази даних і MySQL у Docker».